ПОНАТІ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Натесати багато чого-небудь. Бач, скільки трісок понатісували (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 154.