ПОНАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і ПОНАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Причепитися до чого-небудь у багатьох місцях (про багато чогось). На лузі трави та квіти нахилялися вниз під вагою роси, що поначіплялася до їх листочків (Фр., III, 1950, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 156.