ПОНЕВІ́ЛЬНО, діал. Присл. до поневі́льний. — Ах! — вирвалось поневільно із його груді (Фр., VIII, 1952, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 156.