ПООБ’ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Об’їсти багато чого-небудь, у багатьох місцях. Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб’їдають (Сл. Гр.); Гусінь пооб’їдала листя.
2. розм. Об’їсти кого-небудь (про багатьох). Чи ми вас пооб’їдали, чи ми вас пообпивали? (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.