ПООБ’ЇЖДЖА́ТИ 1, а́ю, а́єш і ПООБ’ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях.
ПООБ’ЇЖДЖА́ТИ2, а́ю, а́єш і ПООБ’ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, док., перех. Привчити ходити в запряжці або під сідлом кожного з багатьох (коней).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.