ПООБВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Обвалити багато чого-небудь; обвалити щось у багатьох місцях. Мотря дивилась на поколені, пооббивані жовті стіни. Треба буде геть пообвалювати та накидати свіжою глиною… (Коцюб., І, 1955, 47); Нічна злива розмила дороги, пообвалювала насип і десь попереду знесла місток (Коз., Гарячі руки, 1960, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 169.