ПООБГОРО́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообгоро́джувати. Хати пообгороджувані, коло кожної хати городець і садок (Свидн., Люборацькі, 1955, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 169.