ПООБГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обгорнути чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема). Щоб не попилилися за літо, пообгортала [газетами] хазяйська рука картини на стінах… (Вас., І, 1959, 338); Ноги ж пообгортайте кожухом, а то померзнуть (Сл. Гр.); // Обгорнути кількома предметами кого-, що-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 169.