ПООБГОРЯ́ТИ, я́є, я́ємо, я́єте, док.
1. Обгоріти (про багато чого-небудь, багатьох). Стіни пообгоряли (Сл. Гр.).
2. Обпалитися сонцем, вітром (про обличчя, шкіру багатьох). Пообгоряли обличчя на весняних вітрах (Ле, Наливайко, 1957, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 170.