ПООБЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Обжати багато чого-небудь. Пообжинали ті дерева округи (Сл. Гр.).
2. кого, розм. Вижати все у багатьох.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 170.