ПООБЛИПА́ТИ, а́є, док. Облипнути (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях). Сорочки на їх [них] мокрісінькі, так і пооблипали (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 172.