ПООБПИ́ЛЮВАТИ1, юю, юєш, док., перех., спец. Обпилити багато чого-небудь. Пообпилювати плантації.
ПООБПИ́ЛЮВАТИ2, юю, юєш, док., перех. Обпиляти багато чого-небудь. Батько було всяку гілочку перемацає, сухе пообпилює, пообмазує… (Барв., Опов.., 1902, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 173.