ПООБСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обсмоктати багато чого-небудь. — Та що ж то за обід мудрий був! чого то там не було? Аж пальці пообсмоктував (Кв.-Осн., II, 1956, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 174.