ПООБТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Обтовкти багато чого-небудь.
2. розм. Те саме, що пооббива́ти 1. Поки перетовкли просо, то дід аж шкуру на колінах пообтовкував (Україна.., І, 1960, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 175.