ПООБШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обшкребти багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (Н.-Лев., II, 1956, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 175.