ПООБШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обшукати багато чого-небудь, багатьох. — Ми ще хати пообшукуємо, чи не поховалися де [фашисти] (Ів., Таємниця, 1959, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 176.