ПООБЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Общипати багато чого-небудь, у багатьох місцях. О, тут гущина яка, сонця не пускає, треба трохи пообщипувати листя!.. (Коцюб., І, 1955, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 176.