ПООБІ́ДДЯ, я, с., діал. Пора дня після обіду. Пообіддя було прегарне, лагідне.., поезією переткане, осіннє сонячне пообіддя (Коб., І, 1956, 422).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 170.