ПОПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.
1. Док. до па́ритися 1-3. — Піди в баню, попарся добре, а тоді приходь, житимеш поки що в мене (Донч., II, 1956, 112).
2. Паритися якийсь час. * Образно. — І вас,.. пройшовся Лобатий між спекулянтами, — теж повипускають, тільки.. ви ще тут попаритесь! (Гончар, II, 1959, 290).
3. Те саме, що обпа́ритися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 182.