ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 183.