ПОПЕРЕ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що попереджа́льний. Чується попередливий окрик вартового (Шиян, Партиз. край, 1946, 90).
2. Люб’язний, запобігливий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 188.