Що oзначає слово - "попереду"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОПЕ́РЕДУ1, присл.

1. Перед ким-, чим-небудь, на чолі когось, чогось; протилежне позаду. Пливуть собі співаючи, Море вітер чує; Попереду Гамалія Байдаком керує (Шевч., І, 1951, 200); — Колись в ручку поцілуєте, як я в синій чумарчині вас на тарантасі повезу. Гаврило із жінкою і дітьми сидітиме ззаду, а ми зі старою — попереду (Тют., Вир, 1964, 430); // У передній частині чого-небудь. — Повний корабель, або фрегат, має..: попереду фок-мачту, посередині грот-мачту й позаду крайц-мачту (Ю. Янов., II, 1958, 79); Взялися тягти його через поріг кімнати. Ящик не піддавався. Ляля взялася попереду, батько позаду (Гончар, IV, 1960, 46); * Образно. — Літа були, Тимофію, тоді збоку, а попереду — чоловік. От коли я повів тебе наймати до Варчуків, .. питають: «Скільки ж років синові?» — Я й кажу: «Та вже пастушок» . Так і пішов ти до череди (Стельмах, II, 1962, 30); // У числі перших, передових, в авангарді. Моя бригада Працює вправно, Моя бригада Йде попереду (Бойко, З Дон. краю, 1952, 89); Комуністи — завжди попереду, там, де найважче, де створюється нове і народжуються перемоги нашої Батьківщини (Ком. Укр., 3, 1966, 10).

2. Раніше від кого-, чого-небудь; спершу. — То й не заспіває ніхто? — спитав він суворо. — Нехай Марина попереду… мені душно, — одказала Христя (Мирний, III,1954, 182); Щоб писати, треба попереду учитись, учитись і учитись (Коцюб., III, 1956, 277); —А я скажу таткові, де стоять гармати, нарошне побіжу й скажу. — Йому тільки хотілося попереду подивитися, чим воно так голосно бухкає (Панч, Гарні хлопці, 1959, 102); // За якийсь час до чого-небудь; заздалегідь, наперед. І то лихо — Попереду знати, Що нам в світі зострінеться… (Шевч., І, 1963, 56); Він у всім поклався на Бенедя, переконавшися вже попереду, що діло своє він робить совісно і добре (Фр., V, 1951, 382); // У минулому, раніше. Нахилився я над нею [обручкою]: І тоненька, і мала… Розкажи ж мені, чиєю ти попереду була? (Щог., Поезії, 1958, 183); В моєму серці заворушилось щось таке негарне, погане, чого я попереду ніколи не постерегала (Барв., Опов.., 1902, 393).

3. На деякій відстані перед ким-, чим-небудь. — А он дорога попереду, — каже Галя, — показуючи вперед (Вовчок, І, 1955, 323); Старечі очі його йнялися сльозою, і він чітко не міг розгледіти, що там попереду (Тют., Вир, 1964, 461); // На значній віддалі на шляху під час пересування. Попереду було село Стара Торопа, і Абдулаєв розраховував там узяти «язика» (Тют., Вир, 1964, 494); Це не було закінчення завдання, бо попереду перетинали шлях до Криму міцні юшунські позиції (Ю. Янов., II, 1958, 239).

4. У майбутньому. Подумала Пріська, погадала: за нею її сирітська доля, — гола, боса й простоволоса, а попереду… нужда та недостачі (Мирний, III, 1954, 21); Наші знання про будову речовини весь час збагачуються, але ще не повні. Попереду — велика робота для вчених (Наука.., 10, 1956, 11).

ПОПЕ́РЕДУ2, прийм. Уживається з род. відмінком. Сполучення з попе́реду виражають:

Просторові відношення

1. Уживається при позначенні особи або предмета, безпосередньо перед якими або на чолі яких міститься хто-, що-небудь. Попереду всього війська три старшини виступали (Л. Укр., І, 1951, 375); Попереду колони несли червоний прапор (Панч, Вибр., 1947, 279).

2. Уживається при позначенні особи або предмета, спереду на деякій віддалі від яких міститься хто-, що-небудь або відбувається що-небудь; перед. Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очереті лякливо кахкали лиски (Досв., Вибр., 1959, 406); Попереду вікна в’ється доріжка.

Часові відношення

3. Уживається при позначенні особи, раніше від якої хто-небудь щось здійснив. Скільки душ сипнуло до нього з усіх боків, але попереду всіх підскочив до хлопця юнак в новій парадній студентській формі (Вас., І, 1959, 366); Попереду мене на варті стояв Бєдний (Довж., І, 1958, 23).

Обставинно-означальні відношення

4. Уживається при позначенні кого-, чого-небудь, яких хтось або щось випереджає в чомусь. Вчився [Павлуша] добре; перший рік без всякої натуги ішов у навчанні попереду всіх (Головко, II, 1957, 262); За темпами зростання промислового виробництва Радянський Союз іде попереду всіх капіталістичних країн, завдання семирічки виконуються з перевищенням (Ком. Укр., 3,1965, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 190.