ПОПЕРЕКИДА́ТИ1, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Перекинути, повалити багато чого-небудь. Прокоповичка побігла в пасіку, трохи не поперекидала уликів (Н.-Лев., III, 1956, 63); — В Пасядах одна жінка труби не закрила,.. так воно як улетіло — горшки поперекидало,., а тоді — шарах у бересток! — і до пенька спалило (Тют., Вир, 1964, 85).
2. Перевернути на інший бік багато чого-небудь.
3. Привести в безладдя, переворушити все у багатьох місцях. Кинулись трусить мене. Поперекидали, де що було й у хаті, й біля хати (Тесл., З книги життя, 1949, 69); Жандарми поперекидали все в хаті, в хатині, на горищі, в коморі (Скл., Карпати, II, 1954, 123).
ПОПЕРЕКИДА́ТИ2, а́ю, а́єш, док.. перех.
1. Перекинути з місця на місце багато чого-небудь.
2. перен., розм. Перевести в інше місце, на іншу роботу, посаду і т. ін. багатьох. Він негайно розгорнув цілий проект: поперекидати водіїв передових до відстаючих (Смолич, День.., 1950, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 191.