ПОПЕРЕЛА́МУВАТИ, ую, уєш і ПОПЕРЕЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Переламати якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). — Не стрибай у нашу гречку, бо ноги попереламуєш… (Мик., II, 1957, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 192.