ПОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. і без додатка. Заплатити за що-небудь (про багатьох); заплатити багатьом, за багато чогось. Взагалі плати вийшло дуже мало, але Турковський поясняв се тим, що деякі з комірників давніш поплатили (Л. Укр., III, 1952, 513); І на дороги, і на мости, і на караульних, і на світло у холодну, — усе-усе Івга поплатила (Кв.-Осн., II, 1956, і 301); Коли скінчилась війна, цар поплатив усім купцям гроші і поприсилав їм медалі (Україна.., І, 1960, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 208.