Поплітати, та́ю, єш, гл.
1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час… добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135.
2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 332.