Попок, пка, м.
1) Ум. отъ піп.
2) = Жидок 2.
3) = Попичка. Вх. Пч. II. 13.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 333.
Що oзначає слово - "попок"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.