ПОПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попопра́влять; док., перех., розм. Правити, вимагати що-небудь з когось багато разів, тривалий час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 219.