ПОПОРИ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Рипати багато разів, тривалий час. Попорипай мені дверима (Сл. Гр.).
◊ Попори́пати [у] ха́ту — часто приходити в чиюсь хату. Перш ніж заарештувать мене, попорипала поліція у хату (Тесл., З книги життя, 1949, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 220.