Що oзначає слово - "поправа"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОПРА́ВА, и, ж., діал.

1. Виправлення. Перед людьми, світом та богом можна виправдати свої провини, реабілітацію можна в світі найти поправою, лише перед собою трудно виправдатися (У. Кравч., Вибр., 1958, 261); Плакала [мати] ревними, гіркими сльозами! Тоді Іван, головний винуватець, підходив непевно до неї, перепрошував, обіцяв поправу (Круш., Буденний хліб.., 1960, 106); // Можливість виправлення. Пусти мене, мій боже, .. Там [туди], де боротьба невпинна Без побіди і без слави, Де покута віковічна, Та без пільги й без поправи (Фр., XI, 1952, 308); Та не пізно: є поправа, Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе (Граб., І, 1959, 329).

2. Справність. Розбились дзигарі, проклята стрілка стала. А Пані, дивлячись, не їла і не спала (Пани ж все роблять по часах). Нема поправи в дзигарях… (Бор., Тв., 1957, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 222.