ПОПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, безос. Док. до працюва́тися. Святковим здається вечір, коли добре тобі попрацювалося вдень (Гончар, М. Братусь, 1951, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 224.