Попращати, ща́ю, єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ. См. Попрощати. Навіки ’смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 335.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Попращати, ща́ю, єш, гл. — кого. Проститься съ кѣмъ. См. Попрощати. Навіки ’смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 335.