ПОПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Прийняти, узяти від кого-небудь усе або багато чогось; // Погодитися взяти все запропоноване. Поприймати подарунки.
2. Пустити до себе жити усіх або багатьох.
3. Зарахувати на роботу, прийняти до складу якої-небудь організації, партії і т. ін. усіх або багатьох. [Сестра Серахвима (до другої черниці):] Чи бач, сестро, яких блазнят до себе поприймаємо (указує головою на Марусю) (Мирний, V, 1955, 73).
4. Уживати, ковтати ліки якийсь час. — Так ось що, Семене Федоровичу. Ви — абсолютно здорова людина. З нервами у вас, правда, поганенько, але поприймайте ліки, які ми вам припишемо, і проживете ще сто років (Зар., На.. світі, 1967, 112).
5. Прибрати, забрати звідкись усе або багато чого-небудь. Після шампанського поприймали столи й пішли в танець (Н.-Лев., III, 1956, 146); // розм. Прибрати посуд зі столу (після обіду, вечері і т. ін.). Скінчили чай, Настя все поприймала, і Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Л. Укр., III, 1952, 590).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 226.