ПОПРИКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Прикоротити, зробити коротшим усе або багато чого-небудь.
◊ Поприкоро́чувати язики́ кому — те саме, що Вкороти́ти язика́ (усім або багатьом) (див. укоро́чувати). Я їм язики поприкорочую, щоб не брехали так (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 227.