ПОПРИКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прикрутити до чого-небудь усе або багато чогось. Обмацував [Василь Архинович] кукурудзиння, очерет, соняшникове бадилля, що його солом’яними перевеслами дівчата поприкручували до стовбурців, закривав щілини, щоб зайці взимку не змогли добратись до молодої кори (Дор., Не повтори.., 1968, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 227.