ПОПРИЛІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. Прилетіти (про птахів, комах і т. ін.). До мене, як в зелений гай, Поприлітали пташенята (Гл., Вибр., 1951, 192); [Софія:] А з Крутого Яру горобці поприлітали (Голов., Драми, 1958, 350); // Повернутися з вирію (про перелітних птахів). — Як ото лелеки поприлітають у березні, а ще лежить сніг. Стоять черідкою, повгрузали в розталь, — замерзнуть. Весна забарилася, а вони хіба знали? (Ю. Янов., І, 1954, 28); Дрозди уже в гаї поприлітали (Рильський, Мости, 1948, 72); // Прибути літаком (про всіх або багатьох людей).
2. розм. Дуже швидко, поспішно прибігти, приїхати куди-небудь (про всіх або багатьох). Поприлітали ми до школи, аж тремтимо всі… (Вишня, І, 1956, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 228.