ПОПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
1. Наприндитися, набрати гордовитого, бундючного вигляду (про всіх або багатьох).
2. Розсердитися на кого-небудь (про всіх або багатьох). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 228.