ПОПРИЧА́ЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Причаїтися (про багатьох людей або тварин). — Є тут хто? Діти попричаювалися (Круш., Буденний хліб.., 1960, 177); // Укритися де-небудь, намагаючись бути непомітним (про багатьох людей). Такі ж пам’ятки позалишалися в багатьох із тих, хто вже встиг влаштуватись на роботу в різні радянські установи.. або ж попричаювався по батьківських хуторах (Гончар, II, 1959, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 230.