ПОПРИШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попришива́ти. В декого з рядових погони попришивані до шинелей дротом, щоб не зривали в паніці, коли червоні натиснуть… (Гончар, II, 1959, 440); * Образно. Одна Христя вільна, другі наче голкою попришивані до роботи, наче каторжні роблять (Григ., Вибр., 1959, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 230.