ПОПРИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Пришити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. До завіс, до рожевого шовкового укривала я попришивала б тонесеньке кружево, як павутиння (Н.-Лев., І, 1956, 201); Підрізав поли він чимало, — Якраз, щоб на рукава стало, — Покраяв та й попришивав — І знов рукава як рукава (Гл., Вибр., 1957, 63); Сорочку йому випрасує [Зоя], гудзики пообривані попришиває і мовчки покладе коло ліжка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.