ПОПРОТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Протоптати (стежки, дороги і т. ін.).
2. розм. Зносити до дірок (взуття).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 236.