ПОПРОЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Прочитати (книжки, твори і т. ін.). Екзамени 8-го класу, здається, неважні, можеш і тут попрочитувать, що там треба (Л. Укр., V, 1956, 224); Читає [Зінько] краще. Він уже багато книжок попрочитував (Гр., II, 1963, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 237.