ПОПРОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Прогризти дірки в чому-небудь. Де фарба від часу облупилась, де пацюки дірки попроїдали, що довелось поналатувати (Головко, І, 1957, 310); // Проївши, зіпсувати все або багато чого-небудь (про шкідників або хімічні речовини) .
2. Прожити, непродуктивно витратити якісь кошти, згайнувати маєток і т. ін. Батько довго збирав, а синки швидко попроїдали (Сл. Гр.).
3. Стерти, сточити зуби.
◊ Зу́би попроїда́ти див. зуб.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 233.