ПОПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж., спец. Попріле місце на шкірі. Незначні пошкодження її [шкіри]: садна, легкий опік або попрілість можуть стати вхідними ворітьми інфекції і бути згубними для новонародженого (Хвор. дит. віку, 1955, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.