ПОПУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попува́ти. Попам сільським лиш тільки всього Було із попування того, Що на ту панщину не йшли (Фр., X, 1954, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 239.