ПОПІДГО́ЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Підголитися (про багатьох). Іще зранку,.. попивши могоричі, тепер, попідголювавшись любенько, понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку (Кв.-Осн., II, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 203.