ПОПІДКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Підколоти багато чого-небудь до чогось.
2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Пальці попідколювала (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 203.