ПОПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Підмостити що-небудь (про багатьох); підмостити багато чогось. Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (Гончар, І, 1959, 37); Попідмощувати під боки подушки.
2. Намостити що-небудь (про багатьох). Попідмощували ми на спину горби, позав’язували вуха старими хусточками (Н.-Лев., IV, 1956, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 204.