ПОПІДРИВА́ТИ 1, а́ю, а́єш, док., перех. Підірвати багато чого-небудь. Вони [гітлерівці] попідривали [на Донбасі] опорні колони, фурмені зони печей (Літ. Укр., 15. VIII 1967, 2).
ПОПІДРИВА́ТИ2, а́ю, а́єш, док., перех. Підрити багато чого-небудь. Яблуні свині попідривали (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 205.