ПОПІДРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Підрости (про багатьох, багато чого-небудь). Снилися Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом. Поки були малі діти, менше було й того клопоту.. А попідростали — в голові туманіє (Іщук, Вербівчани, 1961, 6); Галя ще й курей та качок розвела, правда, коли вони попідростали, то виявилось, що ні вона, ні Уралов не вміють різати птицю (Гончар, Тронка, 1963, 299); Дерева попідростали.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 205.